a civitas international project
 
КОНЦЕПЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Актуальність громадянської освіти в Україні
Мета та завдання громадянської освіти
Основні принципи громадянської освіти
Зміст громадянської освіти
Форми та методи громадянської освіти
Соціальні інститути, що здійснюють громадянську освіту
Шляхи реалізації концепції
Шляхи реалізації концепції громадянської освіти в школах
Післямова
Авторський колектив

Форми та методи громадянської освіти

Як процес впровадження системи знань про людину i суспiльство громадянська освiта в школі може здійснюватись у чотирьох формах:

  • як навчальний предмет,
  • як мiжпредметна форма дiяльностi в рамках освiтянського простору,
  • як органiзацiя позакласної та позашкільної діяльності (виховання),
  • як органiзацiя шкiльного життя, що сприяє демократичнiй поведінцi.
Тобто iдеї громадянськостi та демократiї мають бути основними та наскрiзними в системi шкiльного життя, в його формальних та неформальних проявах. При формуваннi змiсту громадянської освiти та запровадженнi її в рамках предметно-тематичної моделi в навчальний процес слід дотримуватись принципу послiдовностi та безперервностi. Згiдно вiкової вертикалi змiст громадянської освiти може розглядатись як пропедевтичнi (ознайомлюючi або пiдготовчi) курси в початковiй та основній школi, та спецiальнi тематичнi курси в основній та старшій школі.

Першою формою здійснення громадянської освіти є запровадження спеціальних навчальних курсів. Найдоцільніше ввести такий курс у старшій школі. Впровадження курсу саме для цієї вікової категорії має суттєві переваги. По-перше, вивчення курсу в цьому випадку може спиратись на ті знання та навички у царині громадянознавства, що їх учні отримають раніше, під час вивчення громадянознавчих "модулів" в інших предметах. Відтак курс виконає узагальнюючі завдання. Крім того, впровадження зазначеного предмета в старшій школі відповідає віковим особливостям та інтересам старшокласників. Запроваджуючи цей курс, необхідно якнайповніше врахувати наявні в учнів громадянознавчі знання, звернути увагу на профіль навчання, але громадянська освіта має бути складовою освіти в класах будь-якої спеціалізації. Пропонується інтегрований курс, своєрідний узагальнюючий тренінг з питань демократії на порозі самостійного життя молодого громадянина.

Другою формою є впровадження змісту громадянської освіти до існуючих шкільних предметів. Найбільш придатні для цього такі навчальні предмети інваріантної частини навчального плану як історія України, всесвітня історія, основи правознавства, українська та зарубіжна літератури. Можливе впровадження окремих елементів змісту громадянської освіти до курсів іноземної мови, географії. Певні можливості надають також курси варіативної частини - "Права людини", "Людина і світ", "Основи економіки", "Ознайомлення з оточуючим світом" тощо. Ці предмети дають учням безпосередні знання щодо теоретичних засад демократії, історичного досвіду і життя сучасних демократичних суспільств, політичної системи та конституційного устрою української держави, взаємозв'язку політичної та економічної системи, соціальної структури та норм соціальної взаємодії, прав людини і механізмів їх захисту, тенденції розвитку світового культурного процесу. Певні можливості розвитку громадянських чеснот, таких як саморозуміння, здатність робити вибір та відповідати за це, формування комунікативних навичок та умінь конструктивно розв'язувати конфлікти, толерантність дають курси "Основи психології", "Психологія спілкування", соціально-психологічні тренінги. Предмети соціально-гуманітарного циклу формують базовий комплекс громадянських умінь і навичок, систему демократичних пріоритетів і цінностей особистості.

Передача знань та iнформацiї, що сприяє утвердженню гуманiстичних, громадянських цiнностей може здiйснюватися при навчаннi негуманiтарних предметів (природничо-математичного циклу тощо), які розкривають цiлiснiсть свiту, взаємозв'язок людини з природою, вiдповiдальнiсть за збереження екологiї та життя на планетi, сприяють розвиткові критичного мислення та аналiзу.

Впровадження змісту громадянської освіти в різні предмети може відбуватися, зокрема, шляхом розробки блоків-модулів для кожного уроку, де можливе і планується впровадження громадянознавчого змісту.

Формами громадянської освiти можуть також слугувати освiтнi або навчально-виховнi творчi програми: "Я - громадянин України", "Я i економiка", "Особистiсть", "Лiдер", "Я i моя сiм'я", "Я - людина".

Навчання громадянськостi, виховання громадянина не слiд обмежувати тiльки навчальними курсами, спецiалiзованими дисциплiнами або сумою окремих гуманiтарних предметiв та тем. Важливу роль у цьому відіграє органiзацiя позакласної та позашкiльної виховної роботи, що сприяє розвиткові громадянських якостей та умiнь. Це є третьою формою реалізації громадянської освіти.

Для цього можуть застосовуватись найрізноманітніші форми та методи роботи. Це можуть бути традиційні предметні тижні, лекції, творчі зустрічі, екскурсії та експедиції, яким надається громадянознавче спрямування. Доцільним є проведення диспутів, дебатів, заходів змагального характеру. Діяльність дитячих клубів різного спрямування, дитячих та молодіжних громадських організацій також сприяє розвиткові громадянської освіти. Участь в їх роботі, з одного боку, дає можливість учням отримати безпосередній громадянський досвід, а з іншого - залучити їх до проведення різноманітних заходів, у тім числі громадянознавчої тематики.

Певні демократичні та громадянські цiнності дiти засвоюють, беручи участь у повсякденному життi школи, спiльноти, громади. При цьому школа може виступати як модель свiту дорослих, що є четвертою формою впровадження громадянської освіти. Практичною школою демократії для учнів має стати учнівське самоврядування. Воно формує навички проведення передвиборчих кампаній, участі у виборах, розробки і реалізації власної політичної програми, апеляції до владних структур з метою захистити свої права, ефективної взаємодії з владою. Органи учнівського самоврядування мають ініціювати розробку кодексу поведінки учня, його демократичне обговорення і подальше чітке дотримання, здійснюючи тим самим правову підготовку учнів, вести пошук ефективних шляхів співпраці зі шкільною адміністрацією.

Важливим завданням громадянської освiти є оптимізація процесу соцiалiзації учнiв, спрямування їх на соцiальну практику. Освiта взагалi - це процес соцiалiзацiї, завдяки якому учнi вчаться бути громадянами; громадянськi знання та навички мають вiдповiдати потребам їхніх взаємовідносин із оточуючим свiтом. Важливу роль у формуванні громадянина відіграє залучення його до участі у громадських акціях та ініціативах (благодійна допомога, екологічні проекти, соціологічні опитування тощо). Уміння визначати життєві проблеми своєї громади, прагнення до участі у їх розв'язанні є ознаками соціальної активності молодої людини.

Ефективна громадянська освіта можлива лише за умов створення демократичного клімату в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адміністрацією та вчителями, має бути для учнів практичним прикладом толерантності, взаємоповаги, відкритості, демократизму. Вчитель повинен поважати людську гідність учня, його право на власну думку, заохочувати відкрите обговорення та демократичне прийняття рішень. Необхідно залучати до співпраці зі школою батьків, культивувати серед них демократичні цінності та традиції.

Ефективність громадянської освіти значною мірою зумовлюється методами її запровадження.

Сучасна українська школа має чималий досвід викладання традиційними методами: лекції, семінари, диспути, бесіди, самостійна робота з підручником та періодикою, написання рефератів, учнівські доповіді. Потенціал цих методів з точки зору завдань громадянської освіти досить значний: вони дозволяють подати різноманітну інформацію, акцентувати увагу учнів на ключових аспектах теми, ознайомити з різними концепціями та підходами до проблеми, зробити загальні висновки. Проте традиційні методи не орієнтовані на активну взаємодію учня з учителем та учнів між собою, самостійне і спільне прийняття рішень, що має бути вирішальною передумовою їх громадянської активності в майбутньому.

Тому пріоритетну роль у громадянській освіті мають відігравати активні методи, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії.

До активних методів належать різноманітні види дискусії ("гудіння бджіл", "сніжки", дискусія-симпозіум, "концентричне коло" та інші), ситуаційно-рольові ігри, ігри-драматизації, "мозкові атаки", інтелектуальні аукціони, метод аналізу проблемної ситуації. Важливе мiсце посiдає проектна робота: органiзацiя рiзноманiтних проектiв та кампанiй, видання газет i журналiв.

Застосування наведених форм і методiв громадянської освiти та виховання покликані формувати в особистостi когнiтивнi та поведiнковi норми, що включають у себе вмiння мiркувати, аналiзувати, ставити запитання, шукати власнi вiдповiдi, критично та всебічно розглядати проблему, робити власнi висновки, брати участь у громадському життi, здатність орієнтуватися і адаптуватися в нових соціальних умовах, захищати свої iнтереси, поважати iнтереси i права iнших, самореалiзуватися тощо.

Текст всього розділу для друку


Випуск 1, липень 2000 року.
Випуск 2, жовтень 2000 року.
Випуск 3, січень 2001 року.
Випуск 4, квітень 2001 року.
Випуск 5, травень 2001 року.
Випуск 6, жовтень 2001 року.
Випуск 7, січень 2002 року.
Випуск 8, квітень 2002 року.
Випуск 9, листопад 2002 року.
оголошення/новини
діяльність проекту
бюлетень
про проект
матеріали
хто ми
партнери
посилання
надішліть e-mail

This web page is hosted free of charge through the Internet Access and Training Program (IATP). IATP is funded by the Bureau of Educational and Cultural Affairs of the U.S. Department of State and administered by the International Research & Exchanges Board.