Інформаційний бюлетень
Випуск 5, травень 2001 року.
Навчальні матеріали Про методичні вимоги до навчального посібника
Ресурсні центри Звітує Кримський центр громадянської освіти
Дослідження Зміст і дидактика історичної освіти та громадянське виховання
Точка зору Коли запроваджувати предмет "Громадянська освіта"
Досвід Кроки до школи ХХІ століття Залучення молоді до місцевого самоврядування. Досвід Нідерландів
Наша бібліотека Критичні зауваження щодо стандартів Національної Ради з Суспільствознавства США
Інтернет
Оголошення Конференція
Від редакції
НАША БІБЛІОТЕКА
Проект "Освіта для демократії в Україні" став передплатником двох англомовних періодичних видань Schoolfield (Шкільний світ) та Social Education (Суспільствознавча освіта).
Журнал Schoolfield (http://www.schoolfield.com) видається двічі на рік Словенською спілкою науковців та Науково-дослідним інститутом освіти в Любляні. Це міжнародне видання на своїх сторінках висвітлює проблеми розвитку теорії та практики освіти, результати дослідницьких проектів, а також організовує дискусії з окремих проблем у галузі освіти. Значна увага приділяється громадянській освіті.
Social Education (http://www.socialstudies.org) - офіційне видання Національної Ради з Суcпільствознавства (NCSS) CША. Журнал виходить 6 разів на рік і публікує матеріали для вчителів суспільствознавства, зокрема роз'яснення щодо стандартів, методичні рекомендації, інформацію про літературу, веб-сторінки, оголошення та звіти конференцій.
Пропонуємо вашій увазі огляд статті "Критичні зауваження щодо Стандартів Національної Ради з Суспільствознавства США", опублікованої в рубриці "Точка зору" 65 (3) номеру журналу за 2001 р. Її автор - Анна Окоа-Бекер, професор педагогічного коледжу університету штату Індіана.
Автор статті піддає критичному аналізу стандарти з суспільствознавства, що були підготовлені та видані Національною Радою з Суспільствознавства у 1994 р. Завдання виробити національні стандарти з метою покращення викладання суспільствознавства в школах країни видається авторові досить небезпечним, принаймні спірним. Розробка таких стандартів має на меті узгодження та уніфікацію викладання предмета в усіх школах, що означає послаблення творчості на місцевому рівні. І незважаючи на аргументи, що місцеві навчальні програми доволі обмежені, автор твердить, що національні стандарти не відповідають вимогам демократичної освіти, насамперед тому, що пропонують однакові стандарти всій учнівський молоді, що представляє таку неоднорідну націю.
На жаль, стандарти пропонують навчальні програми з суспільствознавства, які базуються на вибіркових поняттях суспільних дисциплін, що означає обмежений, застарілий та неефективний підхід до суспільствознавства як у практичному, так і в теоретичному плані. Для ілюстрації автор пропонує розглянути перші 7 тем стандартів, кожна з яких відповідає змістові однієї з суспільних наук. Наприклад: тему 1 "Культура" можна назвати антропологією; тему 2 "Час, спадкоємність та зміни" - історією; тему 3 "Люди, міста та оточуюче середовище" - географією; тему 4 "Індивідуальний розвиток та особистість" - психологією; тему 5 "Особи, групи та інституції" - соціологією; тему 6 "Влада, держава та управління" - політологією; тему 7 "Виробництво, розподіл та споживання" - економікою.
Отже, стандарти не вказують шлях - вони йдуть слідом. На перехресті століть, коли перед США як і перед усім світом постали важливі глобальні та національні проблеми, необхідно зробити набагато більше, ніж звести суспільствознавство до окремих суспільних наук.
Безперечно, у найближчі роки треба переглянути стандарти і зробити їх дінамічнішими, щоб вони враховували вимоги першого десятиліття ХХІ ст.
Основними недоліками чинних стандартів, усунення яких, на думку автора, є найважливішим для забезпечення ефективнішого процесу формування громадянина демократичного суспільства є:
1) стандарти зводять нанівець та повністю ігнорують важливість спірних для громадян демократичної держави питань;
2) вони приділяють замало уваги таким процесам інтелектуального розвитку, як критичне мислення, аналіз даних, оцінка свідчень, обговорення цінностей, прийняття рішень, що є життєво важливим для ефективної участі в демократичному суспільстві;
3) стандарти не приділяють належної уваги громадянській участі, соціальній дії та навичкам соціальної роботи, без яких громадянин демократичної держави залишається безмовним, що серйозно підриває процес самоврядування.
Роблячи висновок, автор ще раз наголошує, що чинні стандарти приділяють надто багато уваги суспільним наукам та бажанню продемонструвати єдність сфери суспільствознавства, якої насправді не має.
Головна мета статті - залучити всіх зацікавлених осіб до відвертого та конструктивного діалогу, що сприятиме виробленню більш ефективних стандартів Національної Ради з Суспільствознавства.
Світлана Позняк
Текст всього розділу для друку
Випуск 1, липень 2000 року.
Випуск 2, жовтень 2000 року.
Випуск 3, січень 2001 року.
Випуск 4, квітень 2001 року.
Випуск 5, травень 2001 року.
Випуск 6, жовтень 2001 року.
Випуск 7, січень 2002 року.
Випуск 8, квітень 2002 року.
Випуск 9, листопад 2002 року.
This web page is hosted free of charge through the Internet Access and Training Program (IATP). IATP is funded by the Bureau of Educational and Cultural Affairs of the U.S. Department of State and administered by the International Research & Exchanges Board.


|