КОНФЕРЕНЦІЯ
"Громадянська освіта в Україні: досвід, пошуки, перспективи"

Питання "Бути чи не бути громадянській освіті в Україні" на рівні Міністерства освіти і науки остаточно не розв'язане, але серед освітян своїх прихильників громадянська освіта вже має. "Громадянській освіті бути" - констатували учасники Всеукраїнської науково-методичної конференції "Громадянська освіта в Україні: досвід, пошуки, перспективи", що була організована історико-правознавчим факультетом Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя та Проектом "Освіта для демократії в Україні". Мета конференції - проаналізувати досвід упровадження громадянської освіти у навчальних закладах України та проблеми і перспективи демократизації освіти.

Пленарне засідання відкрив народний депутат України по Ніжинському виборчому округу О. Пухкал, який висвітлив питання законотворчої діяльності Верховної Ради з реформування освіти у напрямі демократизації. Після доповіді депутат відповів на нелегкі запитання про перспективи фінансового забезпечення освіти й освітян.

З доповіддю "Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя та громадянська освіта" виступив проректор із наукової роботи НДПУ доцент М. В'ялий. Він окреслив історію Ніжинського педувенірситету, сучасність і перспективи його розвитку як осередку громадянської освіти студентства.

Проблемам підготовки молоді до професійної діяльності в умовах змін освітніх орієнтирів була присвячена доповідь доктора соціологічних наук, професора Одеського державного економічного університету В. Онищука. Доповідач зазначив, що молодь потрібно готувати до життя ще зі школи, вона має орієнтуватися і в ринку праці, і в політичних, громадських та інших питаннях життя людини в суспільстві. Саме в цьому й полягає мета громадянської освіти.

Особливий інтерес в учасників конференції викликала доповідь учасника Проекту "Освіта для демократії в Україні", доцента Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди О. Кузьменка. Він ознайомив присутніх із особливостями створення навчальної програми з курсу "Громадянська освіта" для 9 -11-х класів загальноосвітніх шкіл, посібником "Громадянська освіта", його основними елементами й методикою роботи на уроках з цього предмета. Найбільше зацікавила слухачів проблема визначення змісту громадянської освіти як окремої дисципліни. Дискусія, що відбулася після доповіді, засвідчила відсутність одностайної думки щодо цього поняття. Тому було взято за основу визначення, запропоноване Проектом "Освіта для демократії в Україні".

Другого дня відбулося спільне засідання секцій конференції, на якому було розглянуто низку актуальних проблем.

Секретар Молодіжної Ради національної безпеки України Р. Синельников порушив питання молодіжного самоврядування як одного з напрямів громадянської освіти. Доповідач зазначив, що справжнє самоврядування не можливе без усвідомленої потреби молоді в його існуванні. Для найповнішого врахування думки молоді в процесі прийняття рішень на всіх рівнях влади молодіжні органи самоврядування мають бути створені в усіх без винятку закладах освіти та науки: від шкіл до вищих навчальних закладів у містах і селах України. З метою розвитку відносин між державними установами та молодіжними об'єднаннями доповідач пропонує розробити і впровадити систему державної підтримки та правового захисту молодіжних організацій, ширше залучати молодіжні об'єднання до розробки й реалізації державної молодіжної політики, молодіжних проектів і програм, сприяти навчанню лідерів та організаторів молодіжного руху, виробити систему підтримки міжнародного молодіжного співробітництва, посилити увагу місцевих органів влади до центральних та регіональних громадських молодіжних структур.

Доцент Кіровоградського технічного університету Л. Боса у доповіді "Громадянські засади соціалізації студентської молоді" акцентувала увагу на проблемі становлення молодіжного громадського руху та консервативній позиції багатьох чиновників: бюрократам не вигідні самостійні дієві молодіжні організації, оскільки їх складно контролювати. Л.Боса вважає, що тільки за умов відкритої педагогічної системи навчальних закладів, що передбачає співпрацю з соціальними інститутами, забезпечуються сприятливі умови для інтеграції виховних сил. Головними критеріями взаємодії з різноманітними молодіжними об'єднаннями повинні слугувати ясність мети та ідеї, продуманість соціально значущої справи, виправданий лідер, дотримання законних норм і порядків. З таких позицій просоціальні групи слід підтримувати, співпрацювати з ними, встановлювати зв'язки, спрямовуючи їх енергію в річище соціальної активності, а з окремими - слід проводити розумну пропагандистську та виховну роботу. Саме це в недалекому майбутньому створить грунт для реального існування громадянського суспільства.

В. Присакар, доцент кафедри педагогіки Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету, обгрунтував складність проблеми культури міжетнічних відносин і визначив основні принципи її виховання в системі громадянської освіти. Спираючись на результати дослідження, доповідач розкрив освітньо-виховні можливості історії, української літератури, географії та інших предметів соцільно-гуманітарного циклу для формування в учнів толерантного ставлення до інших етносів, їх культури й традицій.

Доповідь доцента Кіровоградського педагогічного університету О. Босого було присвячено енергетичному змісту державної символіки й вихованню громадянина. Присутніх особливо зацікавив матеріал про символічне навантаження української народної символіки, зокрема тризуба, його зв'язки з первісними культурами України, про перспективи використання елементів народної символіки у вихованні підростаючого покоління. Доповідач зауважив, що не може бути повноцінної громадянської освіти без відповідного енергетичного поля нової української символіки.

З кількох доповідей секції "Практичний досвід упровадження громадянської освіти в Україні" хотілося б виділити виступи вчителів ЗОШ № 15 м. Рівного О. Рижковського, ЗОШ № 84 м. Одеси С. Пеняєва та доцента Ніжинського педагогічного університету О. Баранкова, який тривалий час співпрацює зі школами Чернігова в сфері запровадження в сучасну школу елементів громадянської освіти. Доповідачі дійшли згоди в тому, що потрібно розробити систему проектів громадянознавчого спрямування і залучити до роботи над ними учнів. Саме така робота є най -ефективнішою.

У вільний від роботи час гості Ніжина відвідали Картинну галерею педуніверситету, Музей рідкісної книги, церкви міста.

Олександр Желіба,
Ніжинський педагогічний ліцей при НДПУ імені Миколи Гоголя

This web page is hosted free of charge through the Internet Access and Training Program (IATP). IATP is funded by the Bureau of Educational and Cultural Affairs of the U.S. Department of State and administered by the International Research & Exchanges Board.