Позитивна кореляція між освітою та демократією сприймається як належне. Документи міжнародних агенцій, державні плани розвитку, численні наукові дослідження та підручники доводять, що рівень розвитку демократії залежить від якості шкільної освіти. Однак у світі чимало прикладів, що піддають сумніву це твердження: деякі країни з високим рівнем шкільної освіти не можуть похвалитися демократичною практикою суспільного життя, і навпаки.

Взаємовідношення між освітою і демократією ускладнюється ще тим, що саме поняття "демократія" доволі спірне. Демократію зазвичай пов'язують з вільними виборами, свободою преси та правом особи вільно висловлювати свою думку, проте демократизація - це більше, ніж перелік очікуваних результатів. Наприклад, Вацлав Гавел називав демократію "відкритою системою, що найкраще відповідає першочерговим потребам людини, тобто це постійний пошук, удосконалення та реалізація можливостей". Існує думка, що демократія - це не якесь єдине поняття, а широкий термін, що охоплює сукупність політичних процесів, спрямованих на досягнення справедливості, процвітання і миру. Виходячи з цього, роль освіти полягає в тому, що вона сприяє можливості аналізувати ці процеси з точку зору їх відповідності цінностям та принципам демократії.

Такою є позиція щодо ролі та завдань освіти для демократії Інституту Освіти ЮНЕСКО, що став партнером Проекту "Освіта для демократії в Україні" в організації семінару "Зміцнення демократії та соціальної інтеграції шляхом безперервної освіти", який проходив 28 листопада - 1 грудня 2001 р. у м. Києві.

Література з проблеми освіти для демократії - це здебільшого дослідження щодо ролі та змісту формальної освіти. А що відбувається у неформальному секторі, поза межами школи? Адже у комплексні процеси демократизації суспільства роблять певний внесок уряд, жіночі групи, громадські організації та рухи, університети, навчальні центри. На жаль, часто ці організації майже нічого не знають про роботу одна одної, що свідчить про брак системного, комплексного підходу до навчання.

Саме до цієї відсутньої ланки прагнули звернутися організатори та учасники семінару, репрезентувавши на ньому різні форми та шляхи вивчення демократії, що є практикою різних країн світу: чи то робота урядових організацій та шкіл, чи жіночих груп, громадських організацій та рухів. Адже метою кожної з них є зміцнення демократії та соціальної інтеграції. Ще одним принципом організації семінару був полідисциплінарний підхід до вивчення/навчання демократії.

Серед учасників семінару, крім його організаторів, були представники міжнародних та місцевих громадських організацій з Малайзії, Чилі та США, науковці та викладачі з Німеччини та Єгипту. До української групи також входили представникі широкого спектру організацій: НМЦ середньої освіти Міністерства освіти і науки України (О. Рябова), Академії педагогічних наук (І. Тараненко та О. Локшина), Харківської правозахисної групи (В. Речицький), Інституту Пилипа Орлика (Н. Беліцер).

Упродовж чотирьох днів роботи учасники семінару обмінялися досвідом роботи організацій, які вони представляли, а також відвідали гімназію №4 м. Бровари, де були присутні на уроці з громадянської освіти у 10-му класі. Тема уроку "Демократичні принципи та цінності. Передумови демократії" настільки зацікавила гостей, що вони активно включилися в обговорення проблем разом з учнями. Наприкінці уроку учні й гості обмінялися запитаннями та відповідями. Під час круглого столу з адміністрацією, вчителями та учнями школи учасники семінару познайомилися з досвідом гімназії щодо організації самоврядування, виконання проектів, співпраці з місцевими та міжнародними організаціями.

Ще однією цікавою подією став візит до організації "Пошук злагоди в Україні" та знайомство з її багатоаспектною освітньою діяльністю, спрямованою на соціальні перетворення шляхом формування здатності особи та колективу до конструктивного розв'язання конфліктів.

Таким чином, обмін досвідом між учасниками та організаторами семінару, його систематизація, дискусії та обмін думками між соціологами та політологами, юристами, педагогами, психологами та вчителями-практиками дали змогу ширше розглянути питання "Як громадяни вчаться демократії та процесу демократизації,", а отже, і наблизитись до визначення того, що означає демократія, де вчать/вчаться демократії, яким є зміст освіти для демократії.

Саме ці питання стануть центральними під час проведення більш масштабного заходу Інституту освіти ЮНЕСКО - конференції з проблеми зміцнення демократії шляхом безперервної освіти, що відбудеться у травні в м. Гамбурзі.

Учасники семінару дійшли висновку про необхідність відбудови механізмів співробітництва між державними та громадськими організаціями в сфері освіти для демократії як на місцевому, національному, так і міжнародному рівні. Таке завдання постає і перед ЮНЕСКО. Це вимога часу і серйозний виклик, адже сама основа Організації Об'єднаних Націй заперечує проти залучення громадських організацій та організацій нижчого за національний рівень до роботи своїх підрозділів.

Ще одним важливим результатом роботи семінару стала думка його учасників про актуальність більш тісних контактів та обміну інформацією між постсоціалістичними країнами та країнами третього світу, оскільки вони мають багато спільних проблем, а отже і шляхів їх розв'язання.

Освіта для демократії вже багато років є приорітетним напрямом роботи Ради Європи. Вона розглядається як безперервний процес навчання упродовж усього життя в політичному, соціальному, економічному культурному та етнічному контекстах сучасного демократичного суспільства. Потреба в розвитку та вдосконаленні освіти для демократії в умовах створення єдиного європейського простору наголошувалась на численних нарадах, конференціях, семінарах та у процесі роботи загальноєвропейських проектів "Демократія, права людини, національні меншини: культурний та освітній аспекти", "Освіта для демократичного громадянства", "Європа в школі" та ін.

Саме про це йшлося на семінарі, що відбувався 6 - 7 грудня 2001 р. в Страсбурзі, де зібралися радники з питань освітньої політики, представники міністерств освіти, наукові експерти з питань освіти для демократії країн - членів Ради Європи.

Метою семінару було об'єднати та узагальнити знання та досвід різних європейських країн та регіонів в цілому - Східної, Центральної, Північної та Західної Європи, - визначити спільне та відмінне у процесах впровадження освіти для демократії в освітню політику та педагогічну практику, проаналізувати найефективніші приклади поєднання формальної політики з соціальною практикою та роль законодавства у процесах впровадження освіти для демократії.

Під час пленарних засідань та засідань робочих груп і круглих столів наголошувалось значення розробки законів та концепцій, специфіки змісту освіти для демократії, необхідність введення обов'язкових курсів з громадянської освіти в середніх навчальних закладах (такий досвід вже існує в Норвегії, Ірландії, Росії та інших країнах), розробки певних критеріїв оцінювання знань. Увага учасників неодноразово акцентувалась на тому, що ефективність поширення ідей демократії та громадянської освіти залежить від тісної співпраці між усіма ланками та інститутами освіти: законодавчими, науковими та практичними, формальною та неформальною освітою, урядовими та неурядовими установами.

Українську делегацію очолював заступник держсекретаря Міністерства освіти та науки України Г. Г. Науменко. У виступах українських експертів було висвітлено позитивний досвід вже існуючих напрацювань та результатів роботи вітчизняних освітян та педагогів: наявність концепцій громадянської освіти та громадянського виховання, курсів громадянознавчої спрямованості "Основи громадянської освіти", "Навчаємось демократії", "Вивчаємо Конституцію України", "Людина і суспільство", чому значною мірою сприяла співпраця із зарубіжними партнерами, робота в Проекті "Освіта для демократії в Україні" за Трансатлантичною програмою підтримки громадянського суспільства та в україно-нідерландському проекті "Громадянська освіта та соціально-економічні знання".

Організація подібних загальноєвропейських форумів дає змогу шляхом обміну думками та досвідом дійти глибшого взаєморозуміння між країнами, що прагнуть розвитку демократичних ідей та цінностей, сприяє розробці національних освітніх програм, удосконаленню практичних дій з громадянської освіти та виховання.

Ірина Тараненко, експерт РЄ,
Український інноваційний центр гуманітарної освіти АПН України

12 - 14 грудня 2001 р. у м. Києві відбувся Всеукраїнський семінар завідуючих кабінетами (методистів) історії та основ правознавства обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. Організаторами семінару виступили Міністерство освіти і науки України, Науково-методичний центр середньої освіти та Проект "Освіта для демократії в Україні".

Перший день семінару було присвячено обговоренню проектів концепції історичної освіти загальноосвітньої 12-річної школи, що проходило під керівництвом професора Дніпропетровського національного університету, доктора історичних наук О. А. Удода.

На розгляд присутніх були представлені концепції, як уже опубліковані в пресі (журнал "Історія в школах України" № 2 - 3, 2001 р.), так і ті, з якими виступили самі учасники семінару. Це І. А. Мішина, старший викладач кафедри Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної педагогічної освіти, Л. М Жарова, викладач Херсонського ліцею при Херсонському педагогічному університеті, П. В. Мороз, співробітник лабораторії історичної освіти Інституту педагогіки АПН України.

Учасники семінару зазначили, що концепція має бути стислим, зрозумілим документом, який визначає мету, завдання, принципи, зміст і структуру історичної освіти і базується на гуманітарних засадах. Мета вивчення історії як навчального предмету - не просто запам'ятання фактів та засвоєння знань як необхідної складової культури людини, а й виявлення корисності цих знань для загального світорозуміння, особистого і суспільного життя. Історична освіта має величезний потенціал для розвитку історичного мислення, пам'яті, творчих здібностей та емоційної сфери учнів, їх громадянської свідомості.

Логічним продовженням теми першого дня роботи семінару стала програма другого та третього днів, підготовлена Проектом "Освіта для демократії в Україні". Її було присвячено проблемі викладання громадянської освіти в школах України. Учасники семінару познайомились із концептуальними засадами та змістом курсу "Громадянська освіта" для 9 - 11-х класів, загальною характеристикою навчальних матеріалів та особливостями методики викладання курсу. Значне місце у програмі семінару було відведено проблемі підготовки вчителів до викладання громадянської освіти в школі.

Роботу другої частини семінару відкрила координатор Проекту "Освіта для демократії в Україні" С. І. Позняк. Після знайомства та короткого обміну досвідом у галузі впровадження громадянської освіти учасники семінару перейшли до розгляду та обговорення запланованих питань.

Виступ головного спеціаліста Міністерства освіти і науки Р. І. Євтушенко був присвячений темі "Актуальність проблеми громадянської освіти для шкіл України". Доповідач наголосила, що Національна доктрина розвитку освіти в Україні ставить завдання виховання школярів як активних громадян України. Діти мають навчитися жити в демократичному суспільстві, отримати в школі комплекс знань і набути навички, притаманні демократичному суспільству (повага до загальнолюдських цінностей, переконаність у пріоритетах прав особи, толерантність, уміння критично мислити, бути патріотом своєї держави). Саме тому актуальним для освіти України є введення курсу громадянської освіти як окремого предмета і посилення громадянознавчої спрямованості всіх шкільних предметів, а також позакласної діяльності.

Міністерством освіти і науки України рекомендовано викладання у школі курсів "Громадянська освіта" і "Практичне право". Зміст громадянської освіти має стати складовою державних стандартів із суспільних дисциплін для основної та старшої школи, що планується затвердити відповідно у 2003 та 2009 рр. До роботи груп із створення стандартів залучено науковців і вчителів, які брали безпосередню участь у розробці та впровадженні громадянської освіти як навчального предмета в школах України.

Важливість вироблення державної політики у сфері громадянської освіти підкреслила І. Г. Тараненко, директор Українського інноваційного центру гуманітарної освіти АПН України, яка поділилась враженнями від участі делегації України, очолюваної заступником державного секретаря Міністерства освіти і науки України Г. Г. Науменком, у роботі семінару Ради Європи з проблем формування політики та національного законодавства в галузі освіти для демократії. Семінар відбувся 6-7 грудня 2001 р. в Страсбурзі. Лейтмотивом цього заходу була думка, що в становленні громадянської освіти, концептуальному визначенні її змісту, ідей та понять провідну роль повинна відігравати держава. Щодо громадянської освіти як окремого шкільного предмета, то його викладання має бути справою не тільки вчителів історії та правознавства, а й викладачів української і зарубіжної літератури, іноземних мов. Важливим чинником громадянської освіти є створення демократичної атмосфери, насамперед заснування осередків громадськості (моделі самоврядування) у школі. Це особливо актуально для сільської школи, оскільки нині вона є чи не єдиним осередком культури на селі.

У доповіді "Освіта для демократії і глобальний процес демократизації" О. М Рудик, завідуючий науковим відділом Дніпропетровського філіалу Української академії державного управління при Президенті України, зупинився на характеристиці етапів глобального процесу демократизації, позитивних та негативних наслідках глобалізації і місці України в ньому. Адже саме ці процеси визначають завдання, а отже, і зміст громадянської освіти.

Координатор Проекту "Освіта для демократії в Україні С. І. Позняк ознайомила присутніх з етапами реалізації завдань проекту та концептуальними засадами його практичної діяльності. Безпосередньо ж з презентацією курсу "Громадянська освіта" для 9 - 11-х класів загальноосвітніх шкіл та пілотним варіантом навчальних матеріалів до нього виступив О. В. Кузьменко, доцент кафедри педагогіки Харківського державного педагогічного університету, вчитель гімназії № 23 м. Харкова. Окрім загальної характеристики курсу та навчальних матеріалів - структури, тематики, змісту, особливостей методики викладання та оцінювання - присутнім продемонстрували структурні елементи посібника. Вони також мали змогу попрацювати з розділом "Соціальний захист" в ролі учнів та висловити свої міркування й зауваження щодо його змісту.

Досвідом апробації курсу та цікавими методичними знахідками з учасниками семінару поділилася І. Ф. Міхневич, учитель гімназії м. Броварів Київської області. Вона дала методистам можливість безпосередньо оцінити свою роботу, залучивши їх до виконання кількох завдань до розділів "Політичні інститути і процеси" та "ЗМІ".

Учасники семінару виступили також у ролі вчителів, підготувавши план першого уроку з громадянської освіти. А продемонструвати свої безпосередні професійні знання та вміння як методисти вони змогли у процесі підготовки та обговорення стратегії інститутів післядипломної педагогічної освіти з підготовки вчителів до викладання курсу громадянської освіти в школі.

Насамкінець, зазначимо, що проблема оновлення змісту суспільствознавчої галузі освіти, пошуку нових форм і методів викладання дуже цікавить педагогів усіх областей країни. Вони беруть участь в обговоренні проектів державних документів, в різноманітних національних та міжнародних програмах, в розробці регіональних проектів та програм, виявляючи відкритість до співпраці на різних рівнях. Отже, семінар засвідчив, що політику в галузі освіти визначають не тільки державні установи, а й самі вчителі.

Людмила Черкаська,
НМЦ середньої освіти Міністерства освіти і науки України

This web page is hosted free of charge through the Internet Access and Training Program (IATP). IATP is funded by the Bureau of Educational and Cultural Affairs of the U.S. Department of State and administered by the International Research & Exchanges Board.